Аварії з танками

04.02.1989 р. на підприємстві Запорізький «Кремній-полімер» стався виток 5 т хлору через зворотний холодильник в розсільну лінію. Причиною стало зношення трубчатки теплообмінника. Розсільні системи вийшли з ладу.

18.12.85 р. на підприємстві КПО «Хімпром» стався виток рідкого хлору з сальників продуктивного вентиля танку по причині несправності вентиля. Танк випорожнився та відбула загазованість відсіку. Постраждала 1 людина.

В вересні 1987 р. в штаті Теннессі США потягом 8 годин 1,5 т хлору витекло з танку. Причиною стала несправність вентиля. Утворилася хлорна хмара довжиною 5 км завширшки 1,5 км. Площа зараження майже 3 км². Евакуйовано 4 тис. чол.

Аварії з цистернами

На ВПО Хімромпром в січні 1985 р. при зливанні хлору у творилася тріщина в латці цистерни (СВО «Акустик»). Причиною став не якість ремонт цистерни з застосування зварювання з різнорідних металів. В наслідок аварії витікло 7,5 т хлору. Постраждало 27 осіб.

1 квітня 1989 р. на НПО «Азот» стався виток рідкого хлору з ПК. Причина аварії несправність вагів та переповнення цистерни. Утворилася загазованість території підприємства.

В листопаді 1967 р. в Ньюпорт (США) з залізничної колії зійшла цистерна з рідким хлором. Стася витік 50 т хлору. Утворилася хлорна хвиля. Було проведена евакуації населення близлежачого району.

Аварії з хлорними контейнерами

Аварії хлорних контейнерів ПНР-0,8 (виробництва Польщі) свідчать про деякі конструктивних недоліки цих судин, а також про порушення основних правил безпечної експлуатації посудин, що заповнюються рідким хлором.

До конструктивних недоліків контейнерів ПНР-0,8 слід віднести місце приварювання бандажів із швелера до циліндрової обичайки посудини. Це підтверджується тим, що у всіх аварійних контейнерах осередок руйнування розташований на ділянці максимального розкриття в місцях зосередження зварних швів між кінцями приварених до обичайки бандажів контейнера для перекочування судини. У цій невеликій зоні (приблизно 50х50 мм) зосереджені подовжній шов обичайки і чотири шви бандажа. Відстань (по дузі) між кінцями бандажа за проектом повинна бути не більше 8 мм, практично воно складає не менше 120-140 мм. При перекочуванні контейнеру кінець бандажа може отримати сильний удар, в результаті якого і можливе утворення мікротріщини у внутрішньому поверхневому шарі стінки обичайки. До утворення мікротріщина також приводять наступні чинники: підвищена крихкість стали в зоні термічного впливу дугової сварок й бандажа з обичайкою і внутрішня напруга зварки; мікродефекти металу обичайки, які після приварювання бандажа встановити неможливо. Мікротріщина в металі обичайки може прогресувати внаслідок значного збільшення тиску в контейнері, внутрішніх напружень зварки і концентрації напруги вище межі текучості.

Крім того, як показала проведена експертиза, аварійні контейнери були виготовлені неякісно з порушенням технології зварки. Розриву контейнерів сприяло також і низька якість зварки.

Металографічні дослідження зруйнованих контейнерів, яке було проведено за часів СРСР Українським науково-дослідним інститутом металів в м. Харкові і в Томським політехнічним інститутом, показали практично співпадаючі результати: характер руйнування у всіх контейнерах однаковий; осередок руйнування розташований на ділянці максимального розкриття в місцях зосередження зварних швів (поздовжнього шва з поперечними швами приварення бандажів до обичайки) та пов'язаний з наявністю внутрішньої напруги, що обумовлена конструктивними особливостями цього вузла і його експлуатацією; у зварному шві, що з’єднує бандаж з обичайкою, виконаному ручною дуговою зваркою, є тріщини завдовжки від 5-8 до 90 мм, що проходять по верхній кромці зварного шва; на зварному шві, що сполучає бандаж з обичайкою, є непроварення металу завдовжки до 10 мм і наплив металу, розташований на початку шва; макро- і мікроструктура металу в зоні подовжнього шва обичайки, виконаного автоматичною зваркою, задовільна; біля кромки тріщини в обичайці контейнера відмічене потоншання металу до 9 мм.

До порушень основних правил безпечної експлуатації, перш за все, необхідно віднести: переповнювання контейнерів рідким хлором вище за припустиму норму (вище 1,25 кг/л); наповнення вологих контейнерів, зберігання контейнерів на відкритому повітрі без захисту від сонячної радіації; удари контейнерів однин об інший при перевезенні і зберіганні на складах хлору; поломки запірних вентилів і так далі. При порушенні правив безпечною експлуатації контейнерів практично неминуче різке підвищення тиску усередині судини.